- випрохувати
- -ую, -уєш, недок., ви́прохати, -аю, -аєш, док., перех.Прохаючи, домагатися чого-небудь або одержувати щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випрохувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
циганити — ню, ниш, недок., перех. і без додатка, розм. Випрохувати, видурювати що небудь; канючити. || заст. У весільному обряді – ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. || Обманювати,… … Український тлумачний словник
вижебрувати — ую, уєш, недок., ви/жебрати, аю, аєш, док., перех. Жебраючи, випрохувати що небудь … Український тлумачний словник
вимовляти — я/ю, я/єш, недок., ви/мовити, влю, виш; мн. ви/мовлять; док., перех. 1) Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2) Говорити що небудь, промовляти. || Висловлювати думку, враження, почуття. 3) розм. Благати,… … Український тлумачний словник
випрохати — див. випрохувати … Український тлумачний словник
випрохування — я, с. Дія за знач. випрохувати … Український тлумачний словник
випрохуватися — уюся, уєшся, недок., ви/прохатися, аюся, аєшся, док. 1) Прохаючи, домагатися дозволу на що небудь (перев. на те, щоб кудись піти). 2) тільки недок. Пас. до випрохувати … Український тлумачний словник
випросити — випрошувати (просячи, домогтися чого н. / одержати що н.), випрохати, випрохувати; виблагати, вимолити, вимолювати (благаючи); виплакати, виплакувати (зі сльозами благаючи); виканючити, виканючувати, вициганити, вициганювати, циганити, визудити,… … Словник синонімів української мови
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови